Київський кобзарський цех
Головна Історія Особистості Галерея Афіша
Новини Інструменти Гостьова книга Меценати Друзі Майстерня




     
Корогва Харківського кобзарського цеху  

Середовище "Кобзарського цеху" позбавлене офіційності, штучності й, за переконанням учасників об'єднання, зорієнтоване на природне осягнення української традиції засобами народного музикування, мистецтва і побуту. Зовнішня колоритна форма сучасного "Кобзарського цеху" хоча й віддалено, але нагадує давнє професійне об'єднання співців. Збережено ієрархічну структуру цеху - все "братство" за звичаєм поділяється на майстрів, підмайстрів і учнів. До цехової громади можуть бути причетними особи без вікового і статевого обмеження, проте, за старовинним забобоном, майстрами-виконавцями вважаються лише чоловіки. Особливою повагою в товаристві користуються творчо активні, щирі й доброзичливі "братчики". Прагнучи до глибинного пізнання, засвоєння і дбайливого збереження традиції виконавства, подвижники цеху нерідко вдаються до свідомого самоототожнення з кобзарями та лірниками і претендують на свою духовну спадкоємність від давніх співців. Про це неодноразово переконливо говорив своїм учням Микола Будник: "Плоть давнього співоцтва ми, напевне, відродити не зможемо, але його душу - так".

 
       
Музей Івана Гончара  
УЦНК Музей Iвана Гончара — державний всеукраїнський спецiалiзований науково-дослiднийі культурно-освiтнiй заклад. Дiяльнiсть Центру спрямована на збереження, вiдродження та сприяння розвитку української традицiйної культури. З цiєю метою Центром провадяться етнологiчнi дослiдження, польовi експедицiї, органiзовуються науковi конференцiї та культурно-мистецькi заходи, налагоджується зв'язок iз народними мистцями,iншими носiями традицiйної культури та її дослiдниками. Центр поповнює свою колекцiю музейних предметiв традицiйної культури українців, архiви та книгозбiрню, органiзовує та проводить виставки.
 
       
 
Ми знову запрошуємо Вас в Країну Марень, Снів і Мрій. І ми, як господарі хотіли б щоб Вам було тут затишно і приємно, хоч се і свято, але хай свято це нагадає вам радісне відчуття повернення додому після довгих і далеких доріг. Тут ви дихнете духом наших полів, гір і рік і небо над вами простиратиметься саме те наше і неповторне Тут в гостях ви відчуєте себе господарями землі з фантастично багатою і так занедбаною культурою, яку нам слід іще відкривати і відривати. Здивування, Боже! Ми хотіли б здивувати наших друзів що приїхали з усього світу і знають мало про нас, мабуть як і ми про них. Тож давайте дивуватись один одному давайте захоплюватись тими відкритттями такого багатого, такого різноманітного світу в якому всі рівновеликі. Ми пропонуємо дружній братерський пані-братський діалог і йому має поступитися місцем пихатий егоїстичний монолог. Можливо навіть більше ніш діалог культур, бо се діалог всього того кращого що є в культурі взагалі, як і у мріях людини з шляхетним серцем та з щирими некон'юнктурними мотиваціями. Гості наші, Ви, з собою зі своєї країни привезли те щонайкраще, що є в ваших землях і країнах, той неповторний запах рідних трав і смак води, в якому відбилось ваше велике небо, ту пісню той танець ту мелодію яка є найдорожчою яка суть - саме єство вашого народу. І, ми українці, уважно і молитовно подивовані розпізнаємо в вас амбасадорів культури, за якими не стоять різні політичні умовності, які часом не можна переступити і пізнаємо себе в Вас, і себе пізнаємо, і повернемось додому, і зробімо, відбудуймо, відроджуймо, оспівуймо нашу землю, всю нашу землю, як Країну нашої Мрії.
Дай Боже! (Тарас Компаніченко)
 
    далі >  
© 2006 Київський кобзарський цех Адміністрація сайту