 |
|
| |
|
|
 |
|
Середовище
"Кобзарського цеху" позбавлене офіційності, штучності
й, за переконанням учасників об'єднання, зорієнтоване
на природне осягнення української традиції засобами
народного музикування, мистецтва і побуту. Зовнішня
колоритна форма сучасного "Кобзарського цеху" хоча й
віддалено, але нагадує давнє професійне об'єднання співців.
Збережено ієрархічну структуру цеху - все "братство"
за звичаєм поділяється на майстрів, підмайстрів і учнів.
До цехової громади можуть бути причетними особи без
вікового і статевого обмеження, проте, за старовинним
забобоном, майстрами-виконавцями вважаються лише чоловіки.
Особливою повагою в товаристві користуються творчо активні,
щирі й доброзичливі "братчики". Прагнучи до глибинного
пізнання, засвоєння і дбайливого збереження традиції
виконавства, подвижники цеху нерідко вдаються до свідомого
самоототожнення з кобзарями та лірниками і претендують
на свою духовну спадкоємність від давніх співців. Про
це неодноразово переконливо говорив своїм учням Микола
Будник: "Плоть давнього співоцтва ми, напевне, відродити
не зможемо, але його душу - так". |
|
|
| |
|
|
|
 |
|
УЦНК
Музей Iвана Гончара — державний всеукраїнський
спецiалiзований науково-дослiднийі культурно-освiтнiй
заклад. Дiяльнiсть Центру спрямована на збереження,
вiдродження та сприяння розвитку української традицiйної
культури. З цiєю метою Центром провадяться етнологiчнi
дослiдження, польовi експедицiї, органiзовуються науковi
конференцiї та культурно-мистецькi заходи, налагоджується
зв'язок iз народними мистцями,iншими носiями традицiйної
культури та її дослiдниками. Центр поповнює свою колекцiю
музейних предметiв традицiйної культури українців, архiви
та книгозбiрню, органiзовує та проводить виставки. |
|
|
| |
|
|
|
 |
|
Ми знову запрошуємо
Вас в Країну Марень, Снів і Мрій. І ми, як господарі
хотіли б щоб Вам було тут затишно і приємно, хоч се
і свято, але хай свято це нагадає вам радісне відчуття
повернення додому після довгих і далеких доріг. Тут
ви дихнете духом наших полів, гір і рік і небо над вами
простиратиметься саме те наше і неповторне Тут в гостях
ви відчуєте себе господарями землі з фантастично багатою
і так занедбаною культурою, яку нам слід іще відкривати
і відривати. Здивування, Боже! Ми хотіли б здивувати
наших друзів що приїхали з усього світу і знають мало
про нас, мабуть як і ми про них. Тож давайте дивуватись
один одному давайте захоплюватись тими відкритттями
такого багатого, такого різноманітного світу в якому
всі рівновеликі. Ми пропонуємо дружній братерський пані-братський
діалог і йому має поступитися місцем пихатий егоїстичний
монолог. Можливо навіть більше ніш діалог культур, бо
се діалог всього того кращого що є в культурі взагалі,
як і у мріях людини з шляхетним серцем та з щирими некон'юнктурними
мотиваціями. Гості наші, Ви, з собою зі своєї країни
привезли те щонайкраще, що є в ваших землях і країнах,
той неповторний запах рідних трав і смак води, в якому
відбилось ваше велике небо, ту пісню той танець ту мелодію
яка є найдорожчою яка суть - саме єство вашого народу.
І, ми українці, уважно і молитовно подивовані розпізнаємо
в вас амбасадорів культури, за якими не стоять різні
політичні умовності, які часом не можна переступити
і пізнаємо себе в Вас, і себе пізнаємо, і повернемось
додому, і зробімо, відбудуймо, відроджуймо, оспівуймо
нашу землю, всю нашу землю, як Країну нашої Мрії.
Дай
Боже! (Тарас Компаніченко) |
|
|
| |
|
далі > |
|
|
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
