Київський кобзарський цех
Головна Історія Особистості Галерея Афіша
Микола Товкайло Володимир Кушпет Кость Черемський Олесь Смик Тарас Силенко Тарас Компаніченко Корній Мазур Русалім Козленко




     
Микола Будник  
Микола Будник
1953 р.н.Цехмайстр Київського Кобзарського Цеху. Виконавську школу бандури переймав у Георгія Ткаченка з 1978 року. Традиційні інструменти, виготовлені Миколою Будником, відомі в усьому світі. Має чисельних учнів і послідовників.

"Автобіографія"
Імпровіз від 25.ХІІ.2000 в Домі Перехожуків

Микола Петрович Будник, кобзарський цехмайстер з 1987-го року, панотець Кобзарського Цеху з 1993-го року, народився 3 лютого 1953 року в с.Скол-о-буві Володар-Волинського р-ну Житомирської обл. (сучасна транскрипція - Сколобів), місті сколу - битви древлян з татаро-монголами. Переживання за (розповідями) переказами про нашу історію уклали в моїй свідомості такі географічні поняття моєї сторони, як Коростень- Малин -Турчинка з Півночі, Києва- Москви зі Сходу та Фастова - Білої Церкви -Умані з південного Сходу. Це були в моїх уявленнях головні стратегічні репери імовірних мандрівок. А ще і річечка моя Ірша, неподалік беручи початок, вела мене до Тетерева - Дніпром мимо десятилітньої обов'язкової загальноосвітньої до Дніпра у Чорне море.. Іще й зараз не відмовлюсь рухатися з моїми ріками і морями до історичних джерел і до основ образу. Навчатися кобзарській справі розпочав я з 1979-го року з дому Івана Макаровича Гончара, утверджуватися як майстер кобзарських музичних інструментів та виконавець - від Георгія Кириловича Ткаченка - мого кобзарського тата, а Георгій Кирилович як кобзар - від Петра Древченка, а Древченко - чи від Гната Гончаренка... Прорив у повноцінну самостійну діяльність у мене відбувся напровесні 1976-го року після двох з гаком років життя у Києві - бібліотечних штудій, спілкуванням з новими друзями... Якимось дивом саме живопис Георгія Ткаченка справив на мене враження, так доторкнувшись серця, ніби пір'їнкою обмітаючі грубі згустки пристрастей. Але тут же і соціальний конфлікт - відстоюючи своє право свобідно мислити і діяти, з робітничого середовища "Арсеналу" попадаю до "Пітера" по виставках та по "Смольному" шлятись, на "ЛовОзерах" до яхтсменів та на "Тупому" до "Суомі" (Мурманськ) штудіювати "Лопарів" та згідно їх уявлень уже захищати їхнє право самостійно проявлятись. До Києва і до Сколобова приїжджаю з фарбами та звитками полотен. По тім часові найбільш систематизована моя праця була лише . кобзарська з гронами-сув'язями суміжних проблем, а їх розв'язання від багатьох моїх друзів та і вчителів по осі Мурманськ - Пітер, Київ- Житомир - Одеса. 1982-го року Георгій Кирилович вводить мене до Товариства охорони пам'яток у Києві, але мою докладну біографію в КГБ було вже відслідковано років зо три до входження в коло людей Гончара - Ткаченка, через що і легалізовувано було моїми вчителями і водночас оприлюднювано крім загальнокультурних проблем і кобзарські. Це важко і до сьогодні, хоча Зеленосвятський випуск кобзарський 1998-го року і відбувся нормально, а після "Кобзарського об'єднання" при Олійниковому УФК відбулося ще три кобзарські з'їзди.

 
     
Микола Будник    
       
  Микола Будник    
         
         
         
         
         
         
         
      _далі >  
© 2006 Київський кобзарський цех Адміністрація сайту